Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

31 січня 2018, 10:45

“Слов’янський міськрайонний суд Донецької області (84100 м. Слов’янськ, вул. Добровольського, буд. 2), розглядає цивільну справу за позовною заявою Зоріної Анни Сергіївни до Регунова Євгена Гелійовича про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Відповідач по справі:

- Регунов Євген Гелійович, останнє місце проживання: Донецька область, м.Слов’янськ, провулок Садовий, 1

має виконати ухвалу суду від 30.01.2018 року наступного змісту:

«Справа № 243/676/18

Провадження № 2/243/799/2018

У Х В А Л А

про відкриття провадження у справі і призначення підготовчого засідання

30 січня 2018 року м. Слов’янськ

Слов’янський міськрайонний суд Донецької області в особі: головуючого судді Мірошниченко Л.Є., розглянувши матеріали позовної заяви Зоріної Анни Сергіївни до Регунова Євгена Гелійовича про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В :

Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження відсутні, а тому суд у відповідності до положення ч.1 ст.187 ЦПК України відкриває провадження у справі.

У своїй позовній заяві Зоріна А.С. зазначила, що вважає за доцільне розглянути дану справу у порядку спрощеного позовного провадження, про що просить суд.

Розглянувши заявлене клопотання, суд прийшов до висновку про необхідність відмови в його задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 274-277 ЦПК України в редакції від 03 жовтня 2017 року, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об’єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини. Суд відмовляє у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову відповідна справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження. Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній. Таке клопотання має стосуватися розгляду в порядку спрощеного позовного провадження всієї справи і не може стосуватися лише певної частини позовних вимог, інакше суд не приймає його до розгляду, про що зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі. Питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. У випадку, передбаченому частиною другою статті 274 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 4, 6 ст. 19 ЦПК України в редакції від 03 жовтня 2017 року, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки, позивач звернулася до суду з позовом про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, однак через складність повідомлення відповідача про розгляд справи відсутні підстави для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Враховуючи, що справа стосується спору щодо визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зважаючи на положення п. 2 ч. 4 ст. 274 ЦПК, вона не може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.

Керуючись ст. ст. 7, 19, 184-187, 274 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання позивача Зоріної Анни Сергіївни про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження - відмовити.

Відкрити провадження по справі за позовом Зоріної Анни Сергіївни до Регунова Євгена Гелійовича про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Запропонувати сторонам, відповідно до ст.201 ЦПК України, до початку розгляду справи по суті провести врегулювання спору за участю судді. Проведення врегулювання спору за участю судді не допускається у разі, якщо у справу вступила третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Призначити у справі підготовче судове засідання на 08 год. 20 хв. 09 лютого 2018 року у відкритому судовому засіданні в приміщенні Слов’янського міськрайонного суду Донецької області за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вулиця Добровольського, 2.

Встановити для подання відповідачами відзиву на позов п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. До відзиву слід додати: 1) докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. В разі, якщо відзив підписаний представником відповідача, до відзиву слід додати довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача.

Роз'яснити, що відповідно до ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - sl.dn.court.gov.ua.

Суд роз'яснює, що учасники справи мають право провести письмове опитування інших учасників справи як свідків в порядку, передбаченому ст.93 ЦПК України.

Одночасно позивачу доцільно висловити свою думку щодо можливості вирішення справи шляхом ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів за наявності умов, передбачених ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, для чого у суді наявна технічна можливість, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов’язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв’язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі направити сторонам по справі. Крім того, копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів направити відповідачам.

Ухвала про відкриття провадження у справі може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції окремо від рішення суду лише з питань порушення правил підсудності, протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги через Слов’янський міськрайонний суд Донецької області.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду Л.Є. Мірошниченко»