Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
УЗАГАЛЬНЕННЯ
практики Слов’янського міськрайонного суду Донецької області щодо дотримання строків подачі клопотань про продовження дії запобіжного заходу
за період з 01.01.2017 по 28.02.2018
Запобіжний захід щодо обвинуваченого є незмінним у межах строку, визначеного ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування. Тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом, що застосовується у кримінальному провадженні, і пов’язаний із суттєвим обмеженням основоположних прав людини, перш за все, – права на свободу та особисту недоторканність, гарантованих ст. 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 р.) та ст. 9 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (1966 р.).
Суворість правообмежень при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю сукупності обставин, які мають бути обов’язково враховані слідчим суддею. Разом із тим, забезпеченості прав особи, стосовно якої стоїть питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, повинен сприяти судовий розгляд, який відповідає вимогам справедливості і ґрунтується на засадах змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій, та свободі надання ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, рівності сторін у процесі, гласності, що забезпечує дію принципу правової визначеності і виключає можливість прийняття неправосудних рішень та свавільного обмеження конституційних прав і свобод підозрюваного, обвинуваченого.
Відповідно до ст. 197 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування (ст.199 КПК України).
Згідно ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наслідками розгляду питання суд вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження дії запобіжного заходу.
Проаналізувавши судову практику Слов’янського міськрайонного суду Донецької області за 2017 – лютий 2018 років можна спостерігати значну перевагу випадків задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу, в тому числі у вигляді тримання під вартою. Оскільки тримання під вартою нерозривно пов’язано із суттєвим обмеженням конституційних прав і свобод людини, рішення щодо його застосування має ґрунтуватися на всебічному аналізі доказів. Підтвердженням такої позиції слугують низка рішень Європейського суду із прав людини. Як наслідок, такі провадження є об’єктом підвищеного контролю з боку держави та суспільства.
Таким чином, можна стверджувати, що сторона обвинувачення належним чином доводить до суду обґрунтованість застосування (подовження) дії запобіжного заходу, але, як свідчить судова статистика, часто трапляються випадки недодержання органами прокуратури та поліції визначеного КПК України п’ятиденного строку до спливу дії запобіжного заходу для подачі клопотання про його продовження. В додатку нижче наведений повний перелік кримінальних проваджень, по яким у вищезазначений період суддями Слов’янського міськрайонного суду розглядалися питання щодо подовження дій запобіжного заходу. Окремо виділені випадки надання прокурорами клопотань про подовження дії запобіжних заходів з порушенням процесуального строку.
На етапі судового провадження по кримінальним справам були виявлені процесуальні порушення щодо строку подачі клопотань у 140 випадках з 343. Таким чином, 41% клопотань про подовження дії запобіжного заходу до суду подається прокурором під час судового засідання менш ніж за 5 днів до спливу строку дії запобіжного заходу за попередньою ухвалою суду. Дійсно, як сторона захисту, так і сторона обвинувачення в ході судового засідання можуть заявляти як усні, так і письмові клопотання. Але факт призначення судового засідання на обумовлену розкладом судді дату не є вагомою підставою порушенням процесуальних строків, визначених ст. 199 КПК України.
Порушення визначеного ст.199 КПК України процесуального строку мають місце і на етапі досудового слідства. Вочевидь, подібна практика призводить до вкрай критичних наслідків для суддів, оскільки подання клопотання про подовження дії запобіжного заходу з порушенням п’ятиденного строку значно скорочує часовий проміжок для його розгляду слідчим суддею. Судді позбавлені можливості контролю за перебігом процесуальних строків у зазначених питаннях на етапі досудового слідства – така функція цілком покладається на органи досудового слідства та прокуратуру.
Кримінальним процесуальним кодексом України було покладено на слідчого суддю значний об’єм функцій та обов’язків. Згідно практиці Слов’янського міськрайонного суду питома вага функцій, які вирішувалися слідчими суддями у 2017 році, пов’язані з розглядом питань, що стосуються застосування, зміни чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження (у тому числі й запобіжних заходів) та наглядом за дотриманням законності в питаннях затримання особи та утримування її під вартою.
Зазначу, що вирішення питання про застосування та подовження дії запобіжного заходу в ході досудового розслідування нормами КПК України віднесено виключно до повноважень слідчого судді за погодженим з прокурором клопотанням слідчого.
Конституція України регламентує право кожної людини на свободу та особисту недоторканість. Зокрема, ст.29 Конституції встановлено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тимчасові запобіжні заходи, обґрунтованість яких протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом.
Відповідно до ст.186 КПК України клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.
Припис законодавця щодо необхідності подання клопотань про подовження строку тримання під вартою у визначений п’ятиденний термін обґрунтований необхідністю надання слідчому судді можливості для ретельної перевірки відповідність поданого клопотання вимогам ст. 184 КПК, а також своєчасність надання підозрюваному, обвинуваченому копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. У випадку недотримання слідчим, прокурором вимог ст. 184 КПК слідчий суддя розглядає відповідне клопотання та відмовляє у його задоволенні.
У кожному випадку розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу слідчий суддя має вирішити питання про продовження запобіжного заходу, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного (обвинуваченого) винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється (обвинувачується);
3) вік (неповнолітня особа, особа похилого віку) та стан здоров'я (наявність тяжких хвороб, інвалідності, нездатність самостійно пересуватися) підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого у місці його постійного проживання, в тому числі наявність у нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного (обвинуваченого);
7) майновий стан підозрюваного (обвинуваченого);
9) дотримання підозрюваним (обвинуваченим) умов застосованих раніше запобіжних заходів;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (обвинувачується) особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Наявний перелік обставин, що підлягають аналізу слідчим суддею під час розгляду клопотання про подовження дії запобіжного заходу, не є вичерпаним. Всі наведені обставини повинні бути доведені сторонами обвинувачення та захисту з метою надання на розгляд судді задля забезпечення подальшої можливості прийняти об’єктивно виваженого рішення, яке б співвідносилося з нормами Конституції України, КПК та рішеннями ЄСПЛ. Дотримання органами досудового слідства п’ятиденного терміну подачі відповідного клопотання до суду повинно бути гарантом можливості судді належним чином виважити всі обставини, передбачені ст.176 КПК України, та прийняти законне рішення.
Якщо клопотання про продовження дії запобіжного заходу подане пізніше, ніж за п’ять днів до дня спливу дії запобіжного заходу, воно вважається поданим із порушенням процесуальних строків. Слідчий суддя, суд у такому випадку, приймаючи клопотання до розгляду, зобов'язаний порушити питання про відповідальність слідчого, прокурора, який порушив процесуальний строк, перед органами, які уповноважені притягати його до дисциплінарної відповідальності.
Протягом 2017 – лютого 2018 року на етапі досудового слідства до Слов’янського міськрайонного суду надійшло 21 клопотання про продовження строку дії запобіжного засобу у вигляді тримання під вартою та 1 клопотання про продовження строку дії запобіжного засобу у вигляді домашнього арешту. У 4 випадках, що складає 18% від загальної кількості клопотань, було порушено встановлений ст.199 КПК України п’ятиденний термін для подачі клопотання до суду:
Зауважу, що наведені клопотання були розглянуті суддями в терміновому порядку (2 клопотання з 4 були розглянуті в день їх подачі до суду) та, незважаючи на порушення зазначеними посадовими особами органів досудового слідства процесуальних строків подання клопотань, задоволені.
Враховуючи той факт, що у 2017 році в Слов’янському міськрайонному суді штатна чисельність суддів визначена у кількості 23 суддів, але фактично правосуддя здійснюють лише 8 суддів, а кількість судових справ усіх категорій в середньому за рік зростає на 14%, рівень навантаження кожного судді, в тому числі і слідчих суддів, призводить до щільного розкладу судових засідань та наявності певних ускладнень з питань оперативного розгляду клопотань слідчих органів. При умові ігнорування слідчими органами своїх обов’язків з питань дотримання покладених на них нормами КПК України процесуальних строків ситуація з терміновим судовим розглядом клопотань понадміру ускладнюється. Збереження подібної деструктивної тенденції неминуче призведе до виникнення прецедентів з порушення прав людини, визнаних Конституцією України та рішеннями ЄСПЛ у справах проти України.
Окремо вважаю за потрібне звернути увагу на ігнорування співробітниками поліції та прокуратури процесуальних строків при направленні обвинувальних актів до суду щодо обвинувачених, відносно яких було на етапі досудового слідства застосовано запобіжний захід. Так, запобіжний захід, обраний або продовжений слідчим суддею на стадії досудового розслідування, може бути продовжений, змінений лише у підготовчому судовому засіданні. Якщо після направлення обвинувального акта до суду та до проведення підготовчого судового засідання строк застосування запобіжного заходу закінчився, запобіжний захід вважається таким, що припинив свою дію у зв’язку із закінченням строку, на який такий запобіжний захід був обраний.
Згідно статті 314 КПК України після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п’яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження. Наведена норма співвідноситься з вимогою ст.199 КПК щодо подачі клопотання про продовження дії запобіжного заходу не пізніше, ніж за п’ять днів до дня закінчення його дії.
Відповідно до положень ч.3 ст.315 КПК під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. За відсутності відповідних клопотань сторін суд під час підготовчого судового засідання уповноважений поставити перед сторонами провадження питання щодо запобіжного заходу (для якого КПК передбачає обмежений строк дії), оскільки суд на цій стадії процесу відповідає за дотримання розумних строків розгляду. У випадку, коли після направлення обвинувального акта до суду першої інстанції та до проведення підготовчого судового засідання строк застосування запобіжного заходу закінчився, запобіжний захід вважається таким, що припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який такий запобіжний захід був обраний.
Незважаючи на однозначну визначеність норм ст.ст. 199 та 314 КПК України в процесі аналізу було виявлено ряд грубих порушень процесуальних строків з боку органів досудового слідства та прокуратури:
Згідно п.24, ч.1 ст.3, ст.315, 316 КПК України підготовче засідання є лише підготовкою до судового розгляду, тобто окремим від самого розгляду елементом судового провадження. Для вказаної категорії характерна сукупність певних взаємопов’язаних процесуальних дій, спрямованих на досягнення певної власної мети, а відтак – наявна ознака самостійності, відносної замкненості. Повноваження суду під час підготовки до судового розгляду встановлені у ст.315 КПК. Серед іншого передбачено тут і право суду за клопотанням учасників судового провадження - обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
В підготовчому судовому засіданні суд має в своєму розпорядженні лише обвинувальний акт, з якого може отримати мінімальну інформацію про особу обвинуваченого та про саме обвинувачення. Для вирішення питання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою суд керується не лише тяжкістю інкримінованого злочину. Слідчому судді при розгляді відповідного клопотання слід ретельно перевіряти достовірність підстав для його задоволення, оскільки одним із найбільш частих порушень прав людини, визнаних ЄСПЛ у справах проти України, є необґрунтоване ухвалення судами рішень про продовження строку тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою, а також те, що можливість застосування запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, у багатьох випадках навіть не розглядаються.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що закріплено частиною 5 статті 9 Кримінального процесуального кодексу України. «Суд наголошує на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи - незалежно від того, наскільки коротким він є - повинно бути переконливо доведено державними органами (рішення у справах «Белчев проти Болгарії» (Belchev v. Bulgaria) та «Кастравет проти Молдови» (Castravet v. Moldova)».
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України") після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.
Вочевидь, що розгляд вказаного клопотання потребує від суду ретельного вивчення матеріалів кримінальної справи та, як результат, певних часових витрат. Грубе ігнорування органами поліції та прокуратури як покладених на них ст.199 КПК України обов’язків щодо додержання строків подачі клопотань про подовження дії запобіжних заходів, так і наявної необхідності для суддів певного часового проміжку для призначення судового засідання та проведення роботи з вивчення матеріалів справи незмінно призводить до дестабілізації роботи суддів Слов’янського міськрайонного суду Донецької області та суттєво збільшує ризики порушення прав людини, гарантованих ст. 29 Конституції України та ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 р.).
Підсумовуючи викладене слід зазначити, що лише за 14 місяців 2017-2018 рр. слідчими Слов’янського відділу поліції та прокурорами Слов’янської місцевої прокуратури було у 148 випадках порушено строки подачі клопотання про подовження дії запобіжного заходу.
_03_03.png)
