Слов’янським міськрайонним судом Донецької області винесено виправдувальний вирок за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.286 Кримінального кодексу України.

За результатами розгляду кримінального провадження, відповідно до вимог ст.94 КПК України, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням кожний доказ окремо з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, витлумачивши, відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України, усі сумніви на користь обвинуваченого. Суд дійшов висновку про те, що відсутність обов’язкових складових частин кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, а саме, об’єктивної сторони - діяння, яке пов’язане із недотриманням обвинуваченим вимог ПДР, причинного зв'язку між цим діянням і наслідками спричиненими потерпілим, та суб’єктивної сторони у формі необережної форми вини, свідчить про відсутність в діянні гр. М. складу інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого за ч.3 ст.286 КК України.

Під час судового розгляду кримінального провадження встановлено, що у 25.04. 2011 року о 14-00 год. обвинувачений М. керував транспортним засобом по автодорозі «Київ-Харків-Довжанське» з боку м. Харків у напрямку м. Слов’янськ Донецької області, виїхав на зустрічну смугу руху, де лівою передньою частиною керованого ним автомобіля, вчинив зіткнення з лівою передньою частиною автомобіля, під керуванням водія Х. який рухався по проїжджій частині у зустрічному напрямку, в салоні якого у якості пасажирів знаходилися його дружина та малолітня донька.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної події водію Х. були заподіяні тілесні ушкодження, від отримання, яких Х. загинув на місці події. Його дружині були заподіяні тілесні ушкодження, від отримання яких гр. К. померла у реанімаційному відділенні міської лікарні. Крім того, в результаті даної ДТП під керуванням водія Х., його малолітній доньці – гр. А., були заподіяні тілесні ушкодження, які відносяться у своїй сукупності до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя.

В судовому засіданні обвинувачений М. свою провину не визнав, зазначивши, що він керуючи технічно справним автомобілем втратив свідомість, внаслідок чого не мав можливості керувати автомобілем. Прийшов до тями вже після зіткнення з автомобілем під керуванням гр. Х. Гр. М. важає, що не порушував правил дорожнього руху, а ДТП відбулося внаслідок нещасного випадку та втрати свідомості. Крім того, суду пояснив, що ніколи не знав про те, що у нього існують будь- які обмеження на керування транспортними засобами, оскільки регулярно і своєчасно проходив медичні обстеження і ніякої заборони від лікарів на керування транспортним засобами не отримував. Про наявність у нього гіпертонічної хвороби II ступеню він довідався тільки з висновків судово-медичних експертів при ознайомленні з матеріалами страви.

Відповідно до висновку експертів комісійної судово-медичної експертизи, гр. М. за станом здоров'я, який відображений в наданій медичній документації, протипоказань до управління транспортними засобами категорії "В", як до події, що сталася 25.04.2011р., так і після вказаної події, не виявлено.

Суд дійшов висновку, що представлені прокурором докази не можуть бути достовірним підтвердженням того, що обвинувачений М. знав про наявність у нього захворювання,            внаслідок якого він не може бути допущений до керування транспортним засобом, оскільки вказані експертизи були проведені вже після дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 25.04.2011 року та безпосередньо не вказують на порушення гр. М. п.п.2.9.»б» правил дорожнього руху України. Крім того, гр. М. мав повний обсяг відповідних документів, які дозволяли йому керувати транспортними засобами.

 Із повним текстом вироку у справі 243/2656/16-к (провадження 1-кп/243/47/2021) можна ознайомитися за посиланням.

Прес-служба Слов’янського міськрайонного суду Донецької області

Читайте нас  та ставте запитання у  соціальній мережі Facebook