Фото- та відеозйомка в залі судових засідань під час судочинства

Право журналістів проводити фото та відеозйомку визначено частиною 1 статті 25 Закону України «Про інформацію», яка передбачає: «Під час виконання професійних обов’язків журналіст має право здійснювати письмові, аудіо та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом».

Таким чином, закон закріплює загальне право журналістів проводити фото та відеозйомку під час виконання своїх професійних обов’язків. І це зрозуміло, адже за допомогою техніки можна належним чином зафіксувати події, які потім висвітлюються в новинах, репортажах, статтях тощо. Чим ретельніше зібрано інформацію, тим точніше журналіст зможе її передати. А тому представники медіа активно використовують в своїй роботі диктофони, фотоапарати, відеокамери тощо. Проте зазначене право не є абсолютним. Винятки з нього можуть встановлюватись іншими законами. Зверніть увагу, саме законами, тобто актами, прийнятими Верховною Радою України, які було оприлюднено. Стаття 25 Закону України «Про інформацію» не передбачає можливості обмежувати права журналістів на використання техніки на підставі підзаконних актів: наказів, інструкцій, розпоряджень, якщо відповідних заборон не містить закон, на виконання якого вони прийняті.

Зважаючи на те, що проведення фото та відеозйомки під час судового розгляду справи може зашкодити нормальному процесу здійснення правосуддя, низка законів встановлює обмеження на використання техніки журналістами під час судового засідання. Зміст відповідних правових норм останніми роками зазнав суттєвих змін і нині більше відповідає сучасності.

Загальні правила проведення фото та відеозйомки в суді встановлені в частині 3 статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яка передбачає, що «...учасники судового процесу, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео та аудіозапис з використанням портативних відео та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, установлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання та здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав».

Питання про надання дозволу на проведення фото, відеозйомки та на трансляцію судового засідання суд вирішує шляхом прийняття ухвали. Перед цим суд обов’язково має вислухати думку як сторони захисту, так і сторони обвинувачення, оцінити обставини справи, а також визначитись із тим, чи може фото, відеозйомка та трансляція судового засідання завдати шкоду процесу розгляду кримінальної справи.

Зокрема, на практиці суди часто забороняють проведення фото, відеозйомки та прямої трансляції із зали судового засідання під час допиту свідків. Такий підхід є дійсно виправданим з точки зору інтересів правосуддя. Адже інші свідки, які перебувають за межами зали судового засідання, до їх допиту не повинні знати, які пояснення дані тією чи іншою особою в залі суду. Таким чином, в кримінальному процесі межі розсуду суду у вирішенні питання про надання дозволу на проведення фото та відеозйомки під час судового засідання у кримінальній справі є значно ширшими. Проте суди також повинні враховувати суспільний резонанс тих чи інших судових справ і обмежувати можливість фотографування чи відеозапису процесу лише тоді, коли це дійсно необхідно для забезпечення справедливого розгляду справи. Виправданим в таких випадках є надання журналістам можливості здійснити фотографування та/чи відеозапис частини судового засідання, зокрема його початку, а також під час оголошення рішення суду у справі.

Частина 6 статті 27 КПК України встановлює правило, відповідно до якого «…кожен, хто присутній в залі судового засідання, може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіозаписуючі пристрої. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду».

Таким чином, під час розгляду кримінальних справ без дозволу суду присутні мають право використовувати лише диктофони чи інші пристрої, які дозволяють записувати звук (наприклад, диктофони, вмонтовані в смартфони тощо). При цьому техніка, якою користується журналіст, має бути портативною.

У випадку, коли є необхідність записувати звук за допомогою стаціонарної апаратури, представникам ЗМІ необхідно буде отримати відповідний дозвіл суду.

За загальним правилом, фотографувати чи знімати на відео під час судового розгляду кримінальної справи без дозволу суду заборонено. Якщо журналіст та ЗМІ мають потребу в тому, щоб фіксувати перебіг подій у залі суду за допомогою відеокамери чи фотоапарату, транслювати судове засідання по радіо чи телебаченню, вони повинні отримати на це дозвіл суду. В такому випадку рекомендується завчасно подати через канцелярію суду відповідну заяву. Бажано, щоб у такому письмовому зверненні була обґрунтована потреба проведення саме відеофіксації частини судового засідання з урахуванням суспільного інтересу до кримінальної справи, яку журналіст уповноважений висвітлювати через фото або відеорепортажі із зали судового засідання.

Крім того, в заяві доречно зазначити, що при проведенні фото та відеозйомки оператор/журналіст своєю поведінкою не будуть створювати перешкод для нормального розгляду справи. Певна річ, давши зазначену обіцянку, її необхідно дотриматись.

Прес-служба

Слов’янського міськрайонного суду Донецької області

Читайте нас та ставте запитання у  соціальній мережі Facebook

Джерело:  посібник з основ судової журналістики  виданий при сприянні Європейського Союзу в рамках спільного проекту Європейського Союзу та Ради Європи «Консолідація розробки реформ у сфері юстиції в Україні»