Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Підставою для прийняття такого рішення став спір адвоката-активіста Романа Маселко з Вищою радою правосуддя, який мав намір отримати інформацію, що стосувалася деяких аспектів роботи ВРП.
Адвокат звернувся до ВРП із запитом на отримання публічної інформації, з проханням повідомити йому дати надходження до Вищої ради правосуддя подання щодо суддів, які зазнали невдачі під час кваліфікаційного оцінювання, з проханням також вказати, на кого з членів ВРП були розподілені дані подання. Крім того, адвокат мав намір отримати інформацію і про суддів, щодо яких ВРП прийняла рішення відмовити або задовольнити подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, або ж залишити їх без розгляду.
30 березня 2020 року ВРП відповіла, що вже надала інформацію про загальну кількість подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, які надійшли до Вищої ради правосуддя, а також про результати їх розгляду. Разом з тим, ВРП відмовилась надати інформацію про дати надходження подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України до ВРП, прізвища членів ВРП, на яких були розподілені відповідні подання і дані щодо суддів, подання щодо яких, ще не були розглянуті Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Запитувач з такою відповіддю ВРП не погодився і в квітні 2020 року подав позов до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.
12 червня 2020 року Касаційний адміністративний суд задовольнив позов Р. Маселко. Суд зобов'язав Вищу раду правосуддя повідомити всю необхідну йому інформацію.
Не погодившись з рішенням суду Вища рада правосуддя подала апеляційну скаргу на розгляд Великої палати Верховного Суду.
Позиція Великої палати
10 грудня 2020 року Велика Палата Верховного Суду розглянувши апеляційну скаргу Вищої ради правосуддя прийняла рішення, яким відмовила в задоволенні вимог ВРП.
За висновками ВПВС для того щоб зрозуміти, як відповідати на запит, орган, який отримав відповідну інформацію, повинен з'ясувати наступне:
Яка мета запиту? Тобто, потрібно встановити, чи дійсно отримання інформації яка запитується особою, є важливою з точки зору реалізації запитувачем його суспільної функції.
Характер інформації, яка запитується. Запитувана інформація повинна представляти суспільний інтерес.
Статус особи, яка робить запит. Велика Палата Верховного Суду вказала, що розраховувати на захист свого права на доступ можуть, перш за все, журналісти, вчені, громадські активісти, блогери, популярні користувачі соціальних мереж, громадські організації, діяльність яких пов'язана з питаннями, які становлять суспільний інтерес.
Готовність і доступність запитаної інформації. Тобто, надання інформації не повинно становити для державних органів занадто великих проблем зі збору та обробки даних.
При цьому відмова розпорядника інформації в наданні даних, зазначених у запиті, повинна бути мотивована, тобто потрібно вказати, чому саме той чи інший орган влади не може надати відповідну інформацію.
Прес-служба Слов’янського міськрайонного суду Донецької області. Читайте нас та ставте запитання у соціальній мережі Facebook
_03_03.png)
