flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Суд розглянув справу про нанесення написів на агітаційні білборди

29 жовтня 2020, 08:29

08 вересня 2020 року житель міста Миколаївка на двох рекламних плакатах кандидата у мери гр. Штепи Н.І. біля будинку № 10 по вул. Лозановича та будинку № 49 по вул. Василівській м. Слов’янська здійснив написи чорною фарбою з аерозольного балончика, а саме «Русіш Швайне», «Ніколи знову», та «12.04.2014 р. ніколи». Щодо гр. А співробітниками Слов’янського ВП ГУНП в Донецькій області був складений протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення передбачене ст. 173 КУпАП  (дрібне хуліганство).

 

В судовому засіданні гр. А провину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав в повному обсязі, вказавши, що дрібне хуліганство не вчиняв, також не мав жодного наміру на образити Штепу Н.І. як людину та жінку, а також членів її родини, чи на образу нації росіян або їх етногенезу. Під час своїх дій оцінював Штепу Н.І. з точки зору політичної площини.

 

 Слов’янський міськрайонний суд Донецької області під головуванням судді Дюміної Наталії не побачивши в діях гр. А хуліганських мотивів прийшов до висновку про закриття провадження у справі.

Рішення суду ґрунтувалося зокрема на позиції Європейського суду з прав людини в такій справі як «Швидка проти України» (2015). Згідно з усталеною практикою Суду, свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10 Конвенції з прав людини, є однією з важливих засад демократичного суспільства і однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції з прав людини свобода вираження поглядів стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або несерйозні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства».

Закриваючи справу про притягнення гр. А до адміністративної відповідальності, суд у своєму рішенні зазначив, що гр. А не звільняється від цивільної відповідальності за завдану власнику майна матеріальної шкоди.

 

Читайте нас та надсилайте свої запитання у соціальній мережі Facebook